 |
| Статистика
 | |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
 |
|
 | |  |
|
Осоливості нової навчальної програми курсу «Математика» для 1-4 класу
Початкова школа — перша ланка середньої загальноосвітньої школи. Вимоги, що стоять перед школою в цілому, визначають основні напрямки роботи її початкової ланки. Математика — один з обов’язкових предметів початкових класів. І це не випадково. З розвитком науки, культури і техніки значення математики зростає як в науково-практичній діяльності людства, так і в навчанні та вихованні молоді. Математика повсюдно стає обов’язковим предметом загальноосвітніх шкіл.
Значення математики як науки і навчального предмета підкреслювали генії людства. «Ніякі людські дослідження не можна назвати справжньою наукою, якщо вони не пройшли через математичні доведення», — говорив Леонардо да Вінчі. Роки не стерли з пам’яті цей вислів. Нині він став ще актуальнішим. Застосування математики вийшло за рамки технічних наук, її методи проникли в біологію, медицину, суспільні науки. Елементарні знання з математики, розуміння її можливостей стають так само необхідними елементами загальної культури, як знання власної історії і літератури.
В Державному стандарті початкової загальної освіти сформовані нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління. Одним із пріоритетів є забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти. Адже нові підходи мають орієнтуватися на особистість та її компетентність. На превеликий жаль, не все так, як написано. До школи приходять діти різні. Більшість їх не готові сприймати такий обсяг навчального матеріалу. В дитячому закладі мають здійснювати підготовку дітей до навчання в школі. Там вони повинні пройти початки навчального матеріалу, який у стінах школи поглиблюється і розширюється. Що ж ми маємо насправді. Вчитель замість того, щоб закріплювати знання на практиці, пояснює і навчає учнів. Більшість дітей не можуть засвоїти ці знання за такий короткий час. То де ж наступність?
Звичайно, якщо в школу прийдуть учні із певними знаннями (на сьогоднішній час це одиниці, а в класі 25-30 учнів), то їм буде цікаво вчитися і працювати, адже навчальний матеріал цікавий, сучасний і оновлений. В підручниках подано різні форми навчання дітей, які допомагають засвоїти навчальний матеріал.
Ми, дорослі, не бачимо світ очима дітей, а вона хоче вчитися легко і доступно. Тож допомогти їй, на даний момент, може тільки вчитель і батьки, адже потрібно засвоїти нову програму.
Нова навчальна програма курсу «Математика» для 1-4 класу, розроблена відповідно до вимог оновленого Державного стандарту початкової освіти, ґрунтується на знаннях і вміннях, які є результатами дошкільної освіти, адже вже майже два роки така освіта є обов’язковою для дітей з п’яти років. Відповідно, вивчення математики у 1-му класі починається з узагальнення і систематизації математичних уявлень, сформованих у дошкільному віці. Тому цілою низкою тем передбачено лише розвиток змісту математичної освіти, елементи якого були опановані на попередньому етапі.
Cеред внутрішніх мотивів учорашніх дошкільників переважає прагнення бути дорослішим, бути учнем. Тому в першокласників природним є бажання оперувати ширшою множиною чисел. Взявши до уваги цей чинник, у новій програмі для 1-го класу запропоновано вивчення нумерації двоцифрових чисел, яка охоплює не лише числовий ряд другого десятка, а й числа у межах сотні.
Зважаючи на те, що за результатами дошкільної освіти діти вже вміють виконувати дії додавання й віднімання у межах 10, в базовій темі початкового курсу математики для 1-го класу увага акцентується на різних прийомах обчислення. Таким чином учні оволодівають обчислювальними навичками, а не лише запам’ятовують табличні результати. В учнів формують поняття десятка, вчать лічити десятками, порівнювати, додавати й віднімати числа, подані десятками.
Ще однією новацією у навчальній програмі для 1-го класу стало вилучення теми «Додавання і віднімання одноцифрових чисел з переходом через десяток» – її цілком перенесено до змісту навчання у 2-му класі. Це пояснюється тим, що розкриття прийомів обчислень потребує від учнів складніших, принципово відмінних розумових дій, узагальненого розуміння властивостей додавання і віднімання (додавання частинами, додавання суми до числа тощо). Замість цього матеріалу учням пропонується додавання й віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток.
У процесі формування обчислювальних навичок варто реалізовувати теорію П.Я.Гальперіна щодо етапів послідовного формування розумових дій. Згідно з цією теорією, на перших етапах дія виконується як повністю розгорнена із використанням матеріалізованих опор – схем розв’язування, із коментуванням усіх кроків дії; потім дія поступово скорочується – учні уникають допоміжних операцій; нарешті, – виконують дію у розумовому плані, тобто відразу відтворюють результат обчислення.
Оскільки формування в учня уміння або навички є розтягнутим у часі процесом, після вивчення нового прийому обчислення необхідне його подальше відпрацювання під час вивчення інших тем, що й реалізовано в підручнику.
Грамотна побудова матеріалу підручника дозволяє на уроці використовувати картки для усного рахунку, математичні диктанти, тексти для самостійних і контрольних робіт. Підручник є одночасно і робочим зошитом, для спільної творчості батька і дитини, вчителя і учня. Він побудований так, щоб дитина могла самостійно, крок за кроком, освоїти шкільну програму з математики. Нові поняття не даються дітям у готовому вигляді, а «відкриваються» ними в процесі роботи. Всі завдання підручника вчать дитину міркувати, доводити свою точку зору, робити висновки, чіткість і ясність викладу, наочні приклади і зразки міркувань дозволяють зрозуміти і засвоїти навіть тим дітям, у яких «душа не лежить до математики».
Від того, на скільки грамотно вчитель зможе володіти прийомами організації пізнавальної діяльності дітей, залежить надалі як легко і цікаво буде вчити математику цим дітям в наступних класах.
Є багато шляхів підтримки інтересу до знань, це: створення проблемної ситуації; використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності; складання та обговорення плану уроку; створення атмосфери зацікавленості кожного; стимулювання учнів до висловлювань, використовуючи різні способи виконання їх без остраху помилитися; використання дидактичного матеріалу дозволяє учневі вибирати найбільш значущі для нього вид і форму; заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб розв’язання; оцінювати не тільки результат, але й процес діяльності; але найголовніше - любити те, чим ти займаєшся.
|
| Категорія: Методична скарбничка | Додав: Директор (09.10.2018) |
| Переглядів: 142 | Рейтинг: 0.0/0 |
| |
 | |  |
|
|
